Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом застосування домашнього експерименту на уроках хімії

Хімії ніяким чином навчитися неможливо, не бачачи самої практики не беручись за хімічні операції.

М.В.Ломоносов

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво соціальної компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.Це означає, що вчитель вміє орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, за яких не просто поповнювалися б знання й уміння із навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання, уміння логічно мислити. Ці якості свідчать про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того – має міцну сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Тому вчителі повинні формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості. Відомо, що хімічна наука з безліччю захопливих таємниць сама по собі збуджує допитливість і цікавість учнів, їхнє бажання пізнати невідоме. Проте в жодному разі не виключає спеціальної роботи вчителя щодо виховання інтересу.

Однією з перспективних освітніх технологій є науково-дослідницька діяльність учнів. Її суть полягає в тому, що учні виконують дослідницькі проекти. Ця технологія заснована на продуктивній діяльності учнів під час виконання завдань. Підготовка учнів до дослідницької роботи має починатися з перших уроків хімії, тому що саме його елементи розвивають самостійність учнів, при застосуванні знань про речовини та хімічні процеси вони набувають необхідних умінь і навичок поводження з речовинами, приладами, посудом, виконання лабораторних операцій.

У сучасних умовах інтерес учня до навчання стає педагогічною проблемою великої державної ваги. Як засвідчує шкільна практика, впродовж останніх років інтерес до вивчення хімії в багатьох школах значно зменшився. Причин цьому багато. Одна із них стосується навчально-матеріальної бази. Кабінети хімії не обладнані належним чином. Їм бракує не лише комп’ютерів та інших сучасних засобів навчання, а й реактивів, хімічного посуду, таблиць, моделей, макетів, колекцій. Такий стан навчального кабінету суттєво позначається на якості підготовки учнів з хімії, вони втрачають інтерес до вивчення предмета.

Актуальність проблеми шкільного хімічного експерименту пояснюється тим, що впродовж останніх років у шкільній практиці спостерігається послаблення уваги вчителів до виконання практичної частини навчальної програми. Набуває поширення формальний підхід до організації експерименту: виконання демонстрацій у лабораторних пробірках замість використання наочного обладнання, заміна лабораторних дослідів демонстраціями вчителя, недостатньо грамотна постановка експерименту з методичного й технічного погляду, що призводить до порушення правил техніки безпеки. Незмінно актуальна проблема обладнання кабінетів хімії наразі досягла свого піка. Неможливість проведення хімічного експерименту стає на заваді досягненню освітніх цілей, закладених у навчальних програмах. Бідність матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу негативно позначається на ставленні учнів до вивчення хімії.

Питання експерименту є особливо актуальним у навчальному процесі. Завдання освітян – зробити навчання цікавим, інформативним і спрямованим на використання знань у повсякденному житті. Основою успішного вивчення будь-якого предмета є зв'язок з життям. Домашній хімічний експеримент наближає академічні знання учня до їх практичного застосування у повсякденному житті. Цінність нашої роботи полягає у спробі розробити практичні завдання з хімії для домашнього опрацювання. Учитель повинен переглянути вправи для домашньої роботи та збагатити їх експериментами, цікавими дослідами, що активізують і стимулюють роботу учнів на уроках хімії.

Хімічний експеримент є джерелом знань про світ речовин, важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів виховання стійкого інтересу до предмета, а також уявлення про практичне застосування хімічних знань. Нині актуальною є проблема інтересу учнів до навчання, набуття нових знань. Формувати такі інтереси важко. Нелегко буває переконати учнів,що усі знання потрібні їм як за токарським станком, так і на риштуванні будови. Часто учителі прагнуть довести учням, що в житті все потрібно вміти та знати, але нерідко це викликає в них реакцію, протилежну тій, на яку сподівалися. Певна річ, нині проблема активізації пізнавальної діяльності учнів є актуальною. Виокремлюють чимало кількість методів, що сприяють зацікавленню дитини, спонукають її до навчання. Але знання, здобуті учнем самостійно в процесі практичної роботи, є найгрунтовнішими і готують дитину до дорослого життя. Хімічний експеримент саме тим і цінний, що учні на практиці знайомляться з методами науково-хімічних досліджень, у них формується система наукових понять, розвивається логічне, раціональне та абстрактне мислення.

Навчальний експеримент з хімії – це не тільки метод пізнання, а й метод навчання, розвитку та виховання учнів. Він використовується для досягнення різних цілей: повторення вивченого матеріалу, формування нових понять з хімії, розвиток та закріплення знань і вмінь, перевірка засвоєння матеріалу учнями тощо. Крім того, навчальний експеримент організовують для розвитку логічного й діалектичного мислення учнів, їх інтересу, виховання ініціативи, творчої самостійності, охайності, навичок роботи в колективі. Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в повсякденному житті. Дітям, для посилення інтересу до вивчення хімії, можна запропонувати домашній хімічний експеримент – це досліди, які учні самостійно виконують в домашніх умовах за завданнями вчителя. Але ці досліди повинні відповідати пізнавальним цілям уроку. З їх допомогою учні розв’язують певні завдання або наочно ілюструють навчальний матеріал. Тут для дослідів добираються речовини і матеріали ужиткового характеру. Хоча ці досліди й повинні бути простими, займати небагато часу але супроводжуються чіткими ознаками реакцій. Для дослідів необхідна невелика кількість овочів, фруктів, харчової соди, оцту, соків. Батьків і дітей необхідно націлити на те, що не слід жаліти ці речовини, якщо їх дитина зіпсує в своїх дослідах, адже пізнається навколишній світ, а це –крок у велику науку. Посудом у домашній лабораторії може слугувати скляна ампула від пігулок, флакончики від пеніциліну, стрептоциду. Скляна тара з-під продуктів підходить для зберігання деяких реактивів і проведення дослідів.

Щоб домашній хімічний експеримент ефективно виконував свої функції у навчанні, слід дотримуватись певних принципів: єдність домашнього експерименту з навчальним матеріалом уроку; екологічна грамотність; прикладна спрямованість; технічна простота; наочність; фактор часу; надійність; стимулювання пізнавальних інтересів учнів; мінімізації; фундаменталізації.

Змістова сторона дослідів повинна відповідати пізнавальним цілям уроку. За допомогою дослідів учні повинні розв’язувати певні завдання або наочно ілюструвати навчальний матеріал. Ужитковий хімічний експеримент сприяє формуванню екологічної грамотності учнів, яка формує уміння проводити безпечно експеримент, раціонально використовувати хімічні реактиви (брати для дослідів мінімальні кількості реактивів, грамотно утилізувати продукти реакції).

Під час використання шкільного хімічного експерименту можна вирішити такі завдання: активізувати мислення учнів, задовольнити їх природну допитливість і дослідницький інтерес. Для цього необхідно сформувати в учнів навички роботи з хімічними реактивами та хімічним посудом; навчити їх самостійно аналізувати й відтворювати потрібну інформацію; виробити системний аналітичний підхід, необхідний для подальшої діяльності. Формування в учнів умінь проводити хімічний експеримент починається з виховання стійкої уваги, здатності спостерігати за демонстраційним експериментом, осмислювати послідовність дій, прогнозувати кінцевий результат. Завдяки експериментальному характеру науки на уроках хімії можна створити всі умови для розвитку самостійного творчого мислення школярів, збудження їх інтересу до дослідництва.

Про роль експерименту на уроках хімії Д.І.Писарєв відзначав,що вчитися хімії за книжкою, без лабораторії – це все одно, що зовсім не вчитися. Розвиток пізнавального інтересу учнів під час вивчення хімії – одне з основних завдань, що доводиться вирішувати в сучасній школі. Ще Д.І.Менделєєв зауважував, що без емоцій не має навчання. На жаль, у зв’язку зі скороченням годин на вивчення хімії перед учителем стоїть питання вибору між цікавим матеріалом, захопливими дослідами і виконанням програми.

Учні передусім цікавляться хімією як експериментальною наукою, очікують побачити яскраві, дивовижні перетворення, але коли стикаються з великим об’ємом теоретичного матеріалу, більшість із них втрачає інтерес до предмету вже наприкінці семестру. Завдання вчителя полягає в тому, щоб зацікавлення учнів не тільки не згасало, а, навпаки, ставало ще більшим.

Під час вивчення хімії розвиваються технічні та організаційно-трудові навички. Використання хімічного експерименту підвищує ефективність навчально-виховного процесу, активізує пізнавальну діяльність, забезпечує органічну єдність навчання й виховання учнів, формує необхідні життєві компетентності.

иткового характеру.

Рекомендації щодо проведення домашніх практичних робіт з хімії:

• Домашній хімічний експеримент – це форма самостійної роботи учнів, що передбачає формування навичок грамотного й обережного поводження з речовинами.

• Для успішного проведення дослідів у домашніх умовах учень повинен мати теоретичне обґрунтування експериментальних процесів, план проведення дослідів і можливість обговорення та оформлення результатів дослідження.

• Учитель повинен забезпечити наявність завдання, визначити час виконання, можливість перевірки звіту про виконану роботу.

• Досліди для домашнього експерименту мають бути простими, яскравими і вимагати небагато часу для виконання.

• Під час проведення хімічного експерименту бажано використовувати речовини повсякденного вжитку: продукти харчування, засоби побутової хімії, медичні препарати. Посуд у домашній лабораторії – це скляна тара з-під продуктів, яка підходить для зберігання деяких реактивів і проведення дослідів.

• Учителю бажано спочатку самому проробити досліди та обов’язково дати коротку інструкцію щодо правил безпеки у роботі.

• Варіант оформлення звіту довільний: написаний, надрукований, представлений в електронному вигляді, з використанням фото- та відеоматеріалів.

Етапи проведення дослідження:

• Підготовчий етап. (Учень отримує завдання.)

• Основний етап. (Ознайомлення з методикою експерименту, опрацювання теорії. Проведення експерименту із дотриманням правил техніки безпеки.)

• Заключний етап. (Оформлення експерименту та представлення результатів роботи.)

Інструкція для учня:

• Перед початком роботи уважно прочитати опис досліду, зручно розмістити усе необхідне: посуд, реактиви.

• Повністю дотримуватися порядку виконання експерименту.

• Ніколи не пити і не їсти речовини, які використовуються під час дослідів.

• Слідкувати, щоб маленькі діти не мали доступу до твоєї роботи. Після закінчення експериментів прибрати робоче місце, вимити руки та провітрити кімнату.

Таким чином домашній хімічний експеримент можна розглядати як вид самостійної роботи учнів, які мобілізують свої знання, уміння, досвід. Домашній експеримент дає можливість формувати навички екологічно грамотної поведінки в побуті, навколишньому середовищі, розвиває здатність реально оцінювати ситуацію, виконує освітню, виховну та розвивальну функцію, а також сприяє формуванню ужиткових компетенцій у світі хімічних речовин, які нас оточують в житті.